Практичний психолог - Філіпенко Лариса Борисівна

Батькам першокласників

Любіть і сприймайте дитину такою, якою вона є, з усіма недоліками і достоїнствами.

Не чекайте від дитини негайного результату, він учиться вчитися.

Робіть все залежне від вас, щоб у дитини не було заниженої самооцінки.

Не придушуйте ініціативу дитину, його пізнавальну активність.

Дитячі питання виступають показником розвитку допитливості дитини.

Не порівнюйте дитину з іншими дітьми (сусідами, родичами, друзями), хваліть його за успіхи та досягнення.

Якщо дитина хвалять, то вона учиться оцінювати ситуацію.

Заборони та вимоги повинні бути гнучкими, їх не повинно бути багато.

На будь-яку агресію у відповідь ви отримаєте агресію.

Пам’ятайте, що при вступі дитини до школи його цілі та  мотиви відрізняються від цілей дорослого: дитина ще не в змозі ставити пізнавальні цілі. Учіться разом з дитиною, поєднуйтеся з ним проти об'єктивних труднощів, станьте союзником, а не супротивником чи стороннім спостерігачем.

При перших невдачах не нервуйте самі та не нервуйте дитину. Намагайтеся з'ясувати об'єктивні причини труднощів і дивитися в майбутнє з оптимізмом.

Запам’ятайте: для дитини чогось не вміти, щось не знати - це нормальне положення речей. На те іона і дитина. Цим не можна докоряти. Соромно самовдоволено демонструвати перед дитиною свою перевагу в знаннях. Приводячи дитину до 1-го класу, необхідно чітко розуміти, що для нього повинні мінятися не тільки місце перебування, режим, вид діяльності, але й вся шкала цінностей, що він створив за свої 6 років. Така зміна психологічно дуже важка.

Дитина не повинна панічно боятися помилятися. Неможливо навчитися чомусь, не помиляючись. Намагайтеся не виробляти в дитини страх перед помилкою. Почуття страху - поганий порадник. Воно придушує ініціативу, бажання вчитися, та й просто радість життя, і радість пізнання.

Для успішного навчання ми повинні перетворити свої вимоги в «бажання» дитини.

Період адаптації до школи індивідуальний (від 4 тижнів до 8 місяців).

Уже зараз постарайтеся поступово режим дня вашого маляти співвіднести з

режимом дня школяра.

Щоб дитина уміла чути вчителя, звертайте увагу, як він розуміє ваші словесні інструкції й вимоги, які повинні бути чіткими, доброзичливими, небагатослівними, спокійними. Не лякайте дитину майбутніми труднощами в школі! Перед школою та під час навчання перевіряйте зір і слух дитини..

Підказки для батьків:

1. Підтримуйте в дитині його прагнення стати школярем. Ваша щира зацікавленість у його шкільних справах і турботах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласникові підтвердити значимість його нового положення й діяльності.
2. Обговорюйте з дитиною ті правила й норми, з якими він зустрінеться в школі. Поясните їхню необхідність і доцільність.
3. Ваша дитина прийшла до школи, щоб учитися. Коли людина вчиться, в неї може щось не відразу виходити, це природно. Дитина має право на помилку.
4. Складіть разом з першокласником розпорядок дня, стежте за його дотриманням.
5. Для розвитку вольових якостей, знайдіть для дитини заняття (нескладне, що займає не більше 10 хвилин), що вона буде виконувати щодня, бажано в певний час. Спочатку дитині потрібно буде нагадувати, поки навичка не сформується.
6. Не пропускайте труднощі, можливі в дитині на початковому етапі оволодіння навчальними навичками. Якщо в першокласника, наприклад, є логопедичні проблеми, постарайтеся впоратися з ними на першому році навчання.
7. Підтримуйте першокласника в його бажанні домогтися успіху. У кожній роботі обов'язково знайдіть, за що можна було б його похвалити. Запам’ятайте, що похвала й емоційна підтримка («Молодець!», «Ти так добре впорався!») здатні помітно підвищити інтелектуальні досягнення людини.
8. Якщо вас щось турбує в поводженні дитини, її навчальних справах, не соромтеся звертатися за порадою й консультацією до вчителя або шкільного психолога.
9. З вступом до школи в житті вашої дитини з'явилася людина більш авторитетна, чим ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого педагога.
10. Навчання - це нелегка й відповідальна праця. Вступ до школи істотно міняє життя дитини, але не повинно позбавляти її різноманіття, радості, ігор. У першокласника повинне залишатися досить часу для ігрових занять.

Ви як ніхто інший знаєте свою дитину, прислухайтеся до нього, постарайтеся зрозуміти його почуття й переживання. І тоді 1 вересня стане справжнім святом для Вас і Вашої дитини!